- надимити
- —————————————————————————————надими́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
надимити — млю/, ми/ш; мн. надимля/ть; док. Напустити диму. || Курячи, наповнити що небудь тютюновим димом … Український тлумачний словник
надимити — димлю, миш, Пр. Наповнити димом, напустити диму; накурити … Словник лемківскої говірки
накадити — каджу/, ка/диш, док. 1) Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. 2) Здійняти куряву; напилити … Український тлумачний словник
накурити — 1 дієслово доконаного виду цигаркою; добути перегонкою накурити 2 дієслово доконаного виду напорошити, надимити … Орфографічний словник української мови